Понад 70% молоді в Україні віддають перевагу самозайнятості і власному бізнесу, – опитування “Рейтинг”
Слідкуйте за «Новини Полтавщини» в Google
Значна більшість опитуваних молодих людей в Україні віддають перевагу самозайнятості і власному бізнесу (73%) і лише 19% хочуть бути найманим працівником. Тоді як в ЄС, на відміну від України, молодь здебільшого прагне працювати найманим працівником (56%) і тільки 39% – самозайнятості.
Про це свідчать результати опитування Соціологічної групи “Рейтинг”.
Це не дивно, оскільки в українському суспільстві вже досить давно існує тренд самозайнятості, більш того, сучасні реалії потребують достатньої мобільності, що може підштовхувати молодь рухатися в бік віддаленої роботи. Однак, відповіді на подальші запитання показують, що цей намір залишається на рівні ідей і скоріше виглядає соціально бажаним. В ЄС молодь не прагне працювати самозайнятими, особливо це характерно для країн Північної Європи, оскільки це справді створює більші ризики для
гарантійної роботи, тому тренд на таку зайнятість падає. Важливо, що саме серед самозайнятих працівників в ЄС більша кількість тих, кому загрожує бідність або соціальна ізоляція, порівняно з найманими працівниками серед яких таких вдвічі менше.
Можливо так складається через високі податки на бізнес, можливо – через хороші умови для найманих працівників, законодавчу та соціальну захищеність, наявність реально діючих профспілок, дотримання контрактів та угод, більшої кількості офіційного працевлаштування, меншого тіньового сектору економіки. А можливо їх бажання самостійності і вільності у прийнятті рішень, готовність ризикувати є меншими, ніж в української молоді.
У 2021 році майже чверть усіх самозайнятих людей в ЄС перебували під загрозою бідності та соціальної ізоляції (серед найманих працівників ця частка становила лише 11%). Порівняно з попереднім роком і дивлячись на статус активності, це була єдина категорія, яка відчула погіршення ситуації з бідністю. Це наслідки, передусім, пандемії.
Більше того, у динаміці рівень самозайнятості в ЄС зменшується, і у 2021 році перебував на найнижчому рівні – 13,1%. Поступово ЄС рухається у бік найманої праці, а не роботи на себе. Як і в ЄС, так і в Україні, самозайнятості прагнуть наймолодші респонденти. Але якщо в ЄС молоді жінки більше хлопців прагнуть бути найманою працівницею, то в Україні такої різниці немає. Різниця між молоддю у містах і в селах незначна – у містах лише на 5% більше прагнуть бути найманим працівником, що може бути пов’язано з ширшими можливостями для пошуку добре оплачуваної роботи.
Забезпечена молодь більш орієнтована на самозайнятість, оскільки вони мають більше фінансового капіталу для потенційних інвестицій у власну справу.
Значно менша частка непрацюючої молоді в Україні (61%) хоче бути самозайнятими, можливо тому, що не вважають свій досвід достатнім, невпевнені в своїй здатності в принципі знайти роботу або не мають бажання працювати.
Для тих українців, хто все ж таки обирає роботу в компанії, найбільш важливим є регулярний стабільний дохід (64%) – ця потреба яскраво відображає нестабільність сучасного життя. На другому місці недостатність фінансів і ресурсів для роботи на себе (42%), невпевненість у власних силах. 38% потребують фіксованого часу, а 36% – додаткових знань, вмінь, навичок.
З найчастіше вказаних причин не ризикувати з самозайнятістю, молоді часто не вистачає додаткових знань і впевненості, можливо підтримки з боку старших колег. При цьому скептицизм з боку інвесторів лякає найменше.
Для європейської молоді теж є важливим регулярний стабільний дохід (46%), але для меншого відсотка респондентів. Для них є значно важливішою гарантія зайнятості та доступ для соціального захисту (39%). Менш важлива нестача фінансових ресурсів (22%) і фіксований робочий час (29%). Вони більше побоюються, що інвестори сприймають молодих людей несерйозно.
У той час максимально мотивуючими факторами для української молоді щодо прагнення самозайнятості є, в першу чергу, особисте задоволення від втілення ідеї (65%). То ж, не дивлячись на складне економічне становище в Україні, молодь все ж таки орієнтована на власні інтереси і задоволення від діяльності. На другому місці – покращення матеріального стану (55%) та незалежність, свобода (55%). Таки цінності дуже важливі для молодих людей, оскільки завдання молодого віку – відокремитися, створити власне соціальне коло, навчитися розуміти власні потреби. Власне тому орієнтація на сім’ю менш актуальна.
Особисте задоволення від втілення ідей у життя цікавить європейців майже в два рази менше (33%), перспективи покращення доходу також, (29%) вірогідно тому, що в Україні можливості доходу менше обмежені: тут можна заробляти як дуже мало, так і достатньо стрімко піднятися фінансово. Також менше виражене прагнення бути корисним для суспільства (17 проти 28% в Україні). Проте їх майже в два рази більше цікавить шанс на швидкий прибуток (14 проти 8%), можливість використати наявні бізнес-можливості (14 проти 6%) і вплив сім’ї чи друзів (9 проти 5%).
Цікаво, що молодша група значно більше орієнтована на швидкий прибуток. Це може бути пов’язано з тим, що категорія 15-18 років ще майже не знайома з професійною діяльністю і має певні романтизовані уявлення про підприємництво. Чим старше молодий українець, тим більш орієнтований на покращення доходу та користь для суспільства – в них включається цінність соціальної залученості до розбудови суспільства. Чим більш забезпечена молода людина, тим більш вона вбачає в підприємництві задоволення від втілення ідей. Чим нижче рівень життя, тим більше молодь вбачає в підприємництві можливість бути незалежним і, водночас, корисним для суспільства.
Молодь, що працює або навчається, більше сприймає самозайнятість як можливість втілення ідей. Працюючі вбачають також перспективу покращення доходу. Ті, хто навчаються, також орієнтовані на незалежність і свободу, а непрацюючі бачать у підприємництві вихід у випадку, якщо вони не знайдуть можливості працевлаштуватися.
Опитування для дослідження в Україні провела Соціологічна група Рейтинг на платформі Rating Online.
[wp_show_posts id=”1014712″]
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
